Історія одного голосу та однієї дружби…

Як ви розумієте поняття «дружба»? І чим відрізняється товариш від друга? Чи можете ви зізнатися собі у тому, що у вас є справжній друг?

Кожен із нас, мабуть, по-своєму розуміє що таке дружба. Для когось дружити — це означає безкорисно хотіти допомогти іншій людині у разі скрути і порадіти разом із нею у радісні хвилини. А для інших, на жаль, дружба — це всього лише похід на пиво після тяжкого робочого дня.

Хочу розповісти вам одну історію. Історію дружби двох хлопців, яка повністю розкриває це поняття і доводить, що справжня дружба дійсно долає всі кордони і творить дива.

Наприкінці 80-х вони вже були на вершині своєї слави. Їхні пісні чули і знали напам’ять: і діти, і дорослі. На їх концертах зали були переповнені. Одне слово Scorpions… Воно поєднувало в собі одночасно і драйв, і ніжність. Рок-гурт зі своїми віртуозними, запальними і незабутніми рифами у поєднанні із високим, і місцями, дуже ніжним, голосом «заводив» при перших же зіграних акордах.

Scorpions відомі у всьому світі. Їх «ловлять» в аеропортах, готелях, у концертних залах, щоб взяти автограф і, якщо пощастить, сфотографуватися із легендами. Але, щоб досягти таких висот, їм довелося пройти через тяжкі труднощі й страждання.

Після закінчення світового турне на підтримку платівки «Animal Magnetism«, учасники гурту взялися до запису нового альбому, який в майбутньому, після свого виходу, матиме назву «Blackout«.

Ще під час турне у соліста Клауса Майне почалися проблеми із голосом. А під час запису «Blackout» він почав втрачати голос. Спочатку вокаліст подумав, що це звичайна застуда. Та коли голос зник взагалі, то він вирішив звернутися до лікаря. Після короткого огляду був поставлений попередній діагноз — грибок на голосових зв’язках у результаті інфекції. Хвороба підтвердилася остаточно. Співака могла врятувати тільки операція. Вся подальша кар’єра талановитого німецького соліста була на той час під великою загрозою. Лікарі радили йому шукати інше заняття.

Із одного інтерв’ю Майне: «…я хотів покинути гурт, тому що здавалося, що мій голос ніколи не вдасться повернути… Я став бачити свій гурт у локальному характері: він втратить свою славу. Чи зможу я знову робити те, що робив раніше?»

Не бажаючи перешкоджати успіху колективу, Клаус Майне вирішує покинути Scorpions. Він розповідає про своє рішення своєму другові, партнерові по гурту, гітаристу Рудольфу Шенкеру.

На це той йому відповість: «Ти роби все для відновлення свого голосу, а ми будемо чекати твого повернення. Ми всі не хочемо іншого вокаліста. Але ти повинен дуже сильно працювати над собою щоб зробити це».

Наскільки повинна бути сильною дружба, щоб чекати повернення людини, соліста, візитної картки рок-гурту на вершині слави, голос якого невідомо чи взагалі коли-небудь повернеться? Мабуть, дуже-дуже сильною і відданою.

Клаус: «…це був дивовижний тріумф дружби. Моя кар’єра могла закінчитися, але взагалі це був тільки її початок…»

І Майне у відчаї погоджується на операцію. На жаль, вона пройшла не зовсім вдало, і лікарі були зобов’язані зробити другу. Після завершення хірургічних втручань доктор Кірстен допомагає солісту відновлювати його голосові зв’язки.

Про нього потім Клаус скаже у своєму інтерв’ю: «…після другої операції я втратив усю надію на відновлення. Але, завдяки доктору Кірстену, у мене з’явилася віра в свій голос, яка є і по-сьогодні. Ніколи не забуду цей момент, бо він дав мені другий шанс, нове життя як артиста…»

Замість активних пошуків нового соліста, аби не проґавити птицю щастя, учасники Scorpions переміщуються до студії і запрошують відомого співака Дона Докена, який допомагає їм у репетиціях і опрацюванні нових треків. Він виступає в ролі вокаліста. Всі вони із нетерпінням чекали повернення Клауса із лікарні. От, що таке справжні друзі!

Із інтерв’ю Майне: «…після операцій пройшло 6 чи 7 місяців, і мій голос повернувся!»

Рудольф зразу ж знаходить другові тренера з вокалу, спеціаліста з реабілітації голосу. Клаус тренувався день і ніч протягом року, й це дало приголомшливі результати. Після тривалої реабілітації співак нарешті зміг розмовляти. Але його голосу ніхто не впізнавав.

Сильні зміни у голосі Майне відчуваються досить явно, але, на щастя, вони далеко не такі страшні, як це могло б бути в теорії. Вони стали ще кращими! Просто тепер маестро Клаус набагато легше бере високі ноти. А змін у звучанні всього гурту й взагалі нема. Ходили навіть чутки (один музичний критик написав), що лікарі подарувати йому металеві зв’язки.

Нехай із великою затримкою (1982 рік), але новий альбом був записаний. Не обійшлося без допомоги Дона Докена. Після повернення Клауса, він також був присутнім у студії.

Із інтерв’ю Майне: «…його було запрошено виконати деякі пісні, поки я відновлював свій голос. У Докена виявився дуже схожий тембр. Більше того, він знав як імітувати мій. Деякі пісні з «Balckout» презентовані Доном«.

Цей альбом — з «новим» голосом Клауса, з новим звучанням. Платівка здобула надзвичайну популярність. У США його охарактеризували одним словом — «BANG!» Він став платиновим.

Пізніше Клаус згадує: «…яким би було моє майбутнє в іншому випадку? І чи воно взагалі було б? Навіть не знаю. Можливо я став би письменником або музичним журналістом. Я ніколи про це не думав. Але у будь-якому випадку я робив би щось, пов’язане із музикою: продюсер молодих гуртів або щось інше. Я дуже вдячний Рудольфу, моїй сім’ї та колективу Scorpions за ту величезну підтримку, яку вони мені надали у той страшний для мене час…»

Всі наступні роки його голос практично не змінювався, залишаючись на дуже високому рівні. І один із попередніх альбомів гурту «Humanity Hour I» (2007) був підтвердженням цього, у чому автор мав змогу пересвідчитися особисто. У 2008 році Scorpions були запрошені виступати у місті Києві. Вдалося побувати не тільки на їх живому концерті, але й взяти у легенд автографи, сфотографуватися із ними і отримати підтвердженням у самих легенд на подальші плани їхнього приїзду в Україну.

Кажуть, що труднощі тільки загартовують людей, примушують їх робити що-небудь ще краще. І як не погодитися з цим твердженням, коли живий приклад саме тут і зараз?

Тепер давайте ще раз поміркуємо над тим, що таке дружба. Дружба — це величезна сила, яка долає усі труднощі, змушує людину не впадати у відчай, надіятися тільки на краще, робити, здавалось би, неймовірне. Завдяки увазі та підтримці друга, людина відчуває себе потрібною, з’являється та радість до життя, якої так не вистачає багатьом. Дійсно, має місце вислів: «Друг — це людина, яка хоче бути з тобою, коли тобі важко, і хоче, щоб ти був з нею, коли їй добре».

Задумайтесь, чи є у вас справжній друг?

Автор: Михаил Петров

Поделиться статьей:

Похожие записи

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Начните вводить, то что вы ищите выше и нажмите кнопку Enter для поиска. Нажмите кнопку ESC для отмены.

Вернуться наверх